Нестор Височанський
Нестор Височанський. Історія мого покликання
«Тоді почув я голос Господній, що говорив: «Кого мені послати? Хто нам піде?» і сказав я: «Ось я, пошли мене!»»(Іс. 6, 8)
Мене звати брат Нестор Височанський. Я є семінарист VI курсу Київської Трьохсвятительської духовної семінарії. Родом з милозвучного села Монастир-Дережицький, Дрогобицький район, Львівська область. Я навчаюся для Київської Архиєпархії і готуюся для того, щоб служити Богові і людям там, де цього потребують і куди покличе мене Бог. Ніколи не вартує закриватися на поклик Бога.
Я виростав у священничій родині. Мій батько був священником і я завжди захоплювався, коли бачив як він стоїть біля престолу і служить Божественну Літургію. З дитинства любов до Бога і Церкви привчали батьки, особливо мама і дідусь. Після смерті тата, дідусь відігравав в моєму житті роль батька і привчав, що найбільше у житті потрібна довіра до Бога. Він часто повторював: «Коли я довіряю Богові, то я нічого не маю боятися». Кожного дня я працюю над цим.
Особливий досвід, коли я особисто почав працювати над стосунками з Богом сталося після вістки про смерть тата. Мені було 11 років, до того моменту я не розумів, що таке смерть. Я пам’ятаю, як першим ділом припав до Ісуса і просив, щоб повернув його. Хотів ще раз обійняти його, поцілувати, але мене обійняв Ісус, рідні і Церква. Велика кількість людей прийшли на похорон і я відчув силу Церкви, що ми християни пов’язанні один з одним і єднаємося в одне тіло через прийняття Євхаристії – Тіла і Крови Господа нашого Ісуса Христа. Я завжди відчував, що біля мене Господь.
З дитинства я не мав іншої думки, окрім як бути священником. Я відчував, що Бог мене до цього кличе і я вирішив, що я довірюся Богові і буду впевнено крокувати вперед. Чому я поступив до Київської Трьохсвятительської духовної семінарії? Мій старший брат Іван, який зараз є диякон, був семінаристом семінарії і я побачив, як він змінився, став кращим, освіченішим. І мене завжди манило служити там, де розвиваються наші церковні структури. Хочу долучитися до того, щоб проповідувати там, де Христа не пізнали.
Ми покликанні всі, щоб робити цей світ кращим. Слова Патріарха Йосипа Сліпого «Великого бажайте» говорять, що від треба робити все від себе можливе.